Прогноз європейської енергокризи – мінімум весь рік, що наступив

Енергетичне ралі, спровоковане дефіцитом газу та діями Газпрому, у країнах Європейського союзу триватиме мінімум ще рік. Провідним країнам ЄС не вдалося вжити точкових дій, щоб впоратися з бурхливою енергокризою, і тепер їм доводиться закуповувати газ з постачанням наступної зими за вартістю не нижче 1500 у.о. за куб.

З одного боку, до нинішнього дефіциту газу могло призвести штучне виснаження Газпромом його європейських сховищ, яке було обґрунтоване холодною зимою минулого року. З іншого боку, рекордно низькі температури можуть бути лише прикриттям для Росії, яка подає сигнал ЄС, що не збільшить постачання газу, якщо не буде схвалено запуск газопроводу «Північний потік-2». До підвищення цін на газ призвело уповільнення введення потужностей ЗПГ, активніше споживання газу в азіатських країнах, яке суттєво зросло на тлі ослаблення пандемії, а також зниження внутрішнього виробництва та експорту з Норвегії.

Наразі газові сховища Європи заповнені на 72%. Торік у цей час показник сягав 94%. Якщо нинішня зима буде не надто холодною, то після її завершення, за попередніми прогнозами, в газосховищах має залишитися близько 20% газу. Якщо сезон буде занадто холодним, є висока ймовірність відчути реальний дефіцит газу в поєднанні з різкими ціновими стрибками на нього.

У грудні у Франції було пошкоджено трубопровід, через що на невизначений термін зупинилося 2 реактори на 1 АЕС і затримався запуск 2 енергоблоків на інший. При цьому Німеччина запланувала закрити 3 реактори АЕС та 11 вугільних ТЕС. Оскільки атомна та вугільна генерація знижена, а зелена енергетика працює нестабільно, у 2022 році збільшиться споживання газу для вироблення електрики. Це спровокує ще більше посилення енергокризи в Європі. За оцінками експертів, він триватиме мінімум до весни 2023 року.

Хто ще відчує європейську енергокризу?

Енергетичне ралі позначиться і на цінах на азотні добрива, адже газ є основним видом палива та сировиною для виробництва аміаку, необхідного для їхнього виробництва. Великобританія та Норвегія вже відреагувала на такі стрибки цін зниженням виробництва аміаку. Незабаром це може призвести до нового витку і так високої продовольчої інфляції.

Через зростання цін на газ у Північній Півкулі може збільшитися вартість і енергоємних галузей у Китаї. Ціни можуть злетіти на керамічну, скляну та цементну продукцію. У Бразилії, де сильно розвинена гідроенергетика, після сильної посухи піднімуться ціни на електрику. А в країнах, які просто не мають коштів для закупівлі дорогих енергоресурсів на кшталт Пакистану чи Бангладешу, взагалі може наступити енергетичний колапс. Таким чином енергетична криза зачепить не лише країни Європи, а й усю світову економіку.