Земельний податок для фізичних осіб: що це простими словами і що потрібно знати платнику податків

Згідно з чинним законодавством, в обов'язок всіх громадян України, у володінні яких є рухоме і нерухоме майно, входить сплата обов'язкових платежів і податків на користь державного бюджету. Зокрема, це стосується власників ділянок землі - вони щорічно повинні сплачувати земельний податок. У деяких випадках землевласники звільняються від цих виплат. Далі розберемося, що таке земельний податок, ким і кому виплачується, як розраховується.

 

Обов'язок плати за землю

Положення Податкового кодексу України свідчать, що плата за землю є обов'язковою і відноситься до податку на майно. Останній справляється у вигляді податку на землю або плати за оренду земельної ділянки, що перебуває у власності комунального господарства або держави.

Платники земельного податку це:

• власники ділянок землі або паїв (земельних часток);
• землекористувачі.

Як об'єкти оподаткування розглядаються:

• ділянки землі і наділи, які перебувають в довгостроковому користуванні або ж у власності;
• частки землі (паї), також перебувають у власності.

Плата за землю відноситься до типу місцевих податків і є складовою частиною податку на майно. Податкові ставки встановлюються міськими, селищними та сільськими радами, а також органами, керівними об'єднаними територіальними громадами. Розмір податкової ставки не повинен перевищувати ставок, які визначені в Податковому кодексі, а її твердження проводиться щорічно, не пізніше 15 липня.

Для фізичних осіб земельний податок нараховується податковими органами на фактичне місце знаходження наділу. Підставою для нарахування є дані в Державному земельному кадастрі та база оподаткування податком на землю.

База оподаткування при розрахунку податку на землю представлена у вигляді:

• нормативної грошової оцінки ділянок землі, виходячи з коефіцієнтів проведеної індексації;
• площі земельних наділів, для яких не проводилося нормативної грошової оцінки.

Скільки доведеться платити?

Для земельних ділянок, для яких було проведено нормативну грошову оцінку, податкова ставка встановлюється на рівні не більше 3% від їх нормативної вартості. Для землі загального користування цей коефіцієнт становить не більше 1%, а для земель сільськогосподарського призначення - в межах 0,3 - 1%. Найменші нарахування відносяться до лісових земель та складають не більше 0,1% від їх нормативної оцінки.

Для земельних ділянок, для яких не проводилося нормативної грошової оцінки, ставки податку на землю складають не більше 5% від нормативної оцінки для однієї одиниці площі.

Обчислення суми податку на землю і вручення повідомного рішення платнику повинні бути здійснені не пізніше 1 липня. Фізичні особи зобов'язані протягом 60-ти днів з дня отримання повідомлення сплатити податок на землю у відповідних інстанціях.

У разі виявлення розбіжностей у відомостях про ділянку землі, його власник повинен звернутися до контролюючих органів, безпосередньо за місцем, де розташована земельна ділянка, і надати оригінали документів, що засвідчують його право власності, використання пільг при проведенні звіряльні заходів і уточнити всі дані.

 

Пільги на сплату земельного податку: хто може ними скористатися?

Для деяких категорій громадян передбачені пільги на сплату податку на землю. Так, згідно зі статтею №281 Податкового кодексу України, від сплати земельного податку звільнені:

• особи, яким привласнена перша або друга група інвалідності;
• фізичні особи, які виховують троє і більше дітей, які не досягли 18-ти років;
• особи, які досягли пенсійного віку;
• ветерани війни, а також особи, що потрапляють під дію закону «Про статус ветеранів війни і гарантії соціального захисту»;
• фізичні особи, які постраждали внаслідок ЧАЕС та отримали відповідний статус.

Щоб скористатися пільгами, потрібно направити заяву до місцевого контролюючий орган, а також документи, які засвідчують право на отримання пільги.