Інфляція: у чому її небезпека та як захистити свої гроші

У контексті економічних новин часто можна почути про інфляцію. Говорячи простою мовою, це явище, за якого гроші знецінюються. Допустимо, у вас є фінансова подушка у розмірі 80 тис. грн. І якщо кілька років тому на цю суму можна було придбати, наприклад, набір побутової техніки чи широкий асортимент товарів споживання, то сьогодні суми на всі позиції не вистачить. Як інфляція впливає на економіку країни та життя населення, мова піде нижче.

Що таке інфляція?

Інфляційні процеси запускаються економікою країни, коли обсяг коштів, який є у користуванні населенням, збільшується. Якщо грошова маса зростає, а обсяг товарів – ні, фактична вартість валюти падає. Контроль за знеціненням грошей інфляцією здійснює Національний банк України: частково відповідальність за зміни лежить на нацрегуляторі та реалізованій ним політикою щодо стабілізації ситуації. Саме Нацбанк України уповноважений приймати рішення щодо випуску паперових банкнот, якщо наявних в обігу коштів не вистачає на всі статті бюджету. Власне, так і виникає знецінення. Розглянемо, до чого може призвести інфляція.

Приклад №1: учора у вашому розпорядженні було 150 грн., сьогодні після інфляції – 135 грн. Оскільки втрата прибутку від продажу товарів та послуг не вигідна нікому, вартість товарів, госптоварів і т. д. зростає з урахуванням зростання інфляції. Тобто фактична ціна продукту не змінилася – ринок та його гравці адаптуються до змін.

Приклад №2: у 2017 році на покупку шматка сиру ви виділили 70 грн., але дорогою поклали ці гроші на депозит. Сьогодні, через 5 років ви зняли з рахунку кошти, та замість 70 грн. маєте 110 грн. Наївно вважаючи, що цього вистачить на покупку приблизно півтора шматка сиру, ви йдете в супермаркет. Але виявляється, що суми достатньо лише на один фасований шматок сиру.

Кому вигідна інфляція: про причини знецінення грошей

На швидкість, з якою знецінюються кошти, впливають такі фактори:

• підвищений попит на товари, обсяг виробництва яких значно нижчий від реалізації;
• необхідність фінансової підтримки представників певних сфер у державі – військовослужбовців, держчиновників, співробітників соцзабезпечення, а також реалізації національних програм. Коли співвідношення між обсягом грошей, що є у обороті в населення, і кількістю товарів різко змінюється, вартість них стрімко зростає;
• інвестування з боку держави в обсяги, що перевищують фактичні можливості. Для цієї мети, знову-таки, нацрегулятор друкує більше грошей, співвідношення яких з продукцією, що виробляється, змінюється, і ціни злітають.

Хто виграє від інфляції? Як правило, швидке знецінення б'є по всіх – людям з низьким рівнем доходу, представникам бізнесу, фінансовому ринку та економіці загалом. Відчути зиск від інфляційних процесів можуть великі позичальники в нацвалюті. Наприклад, клієнт банку три роки тому взяв кредит у розмірі 200 тис. грн., який слід повернути. Через три роки ця сума трохи втратить у фактичній вартості, тож позичальник отримає невелику вигоду. Те саме стосується тієї частини населення, чий фіксований дохід прив'язаний до американського долара – найстабільнішої валюти у світі. Зростання інфляції означатиме пропорційне збільшення зарплати для цих осіб.

Приклади великої інфляції

Історії відомі приклади, коли національна валюта країн знецінювалася у дев'ятиразовому розмірі, і це протягом одного дня.

• У 1923-1924 уряд Німеччини отримав великі кредити і зобов'язався виплатити фінансову компенсацію країнам-учасникам Першої світової війни, які постраждали від бойових дій. Знецінювання грошей у 1945-1948 році після капітуляції у Другій світовій війні призвело до катастрофічних результатів – люди вдавалися до натурального обміну та користувалися продуктовими картками;
• Інфляція в Японії протягом 1944-1948 років також виникла на тлі війни, тотальних злиднів населення та введення великої кількості грошей для забезпечення потреб військових;
• Інфляційні процеси в Ізраїлі (1979-1985 рр.) були викликані урядовою політикою щодо заморожування цін на кілька категорій товарів.

Метод виміру та способи боротьби з інфляцією

Для оцінки рівня інфляції застосовують сукупні розрахунки товарів та послуг – визначення індексу споживчих цін. Параметр показує, як змінюється вартість протягом року товарів та послуг із споживчого кошика українця. Рівень знецінення для різних товарів та послуг може відрізнятися, що залежить від географічного розташування, пори року тощо.

Те, як ви плануєте захистити свої фінанси від знецінення, визначається розміром заощаджень, терміном та метою вкладу, фактичним рівнем ризику. Як зберегти свої гроші?

1. Отримати дебетову картку з кешбеком. Її використання дозволяє повернути відсоток від витраченої суми. Кошти повертаються у розмірі від 6 до 8%, а карти самі захищені системою страхування вкладів.
2. Купівля нерухомості - чудовий спосіб, як знизити інфляційний ризик та надійно вкласти гроші. Нюанс у тому, що поріг входу досить високий.
3. Відкриття індивідуального інвестиційного рахунку допоможе компенсувати інфляцію. Але варто враховувати, що застрахувати заощадження не вдасться, а керуючої брокерської компанії доведеться заплатити.
4. Вклад у банку – найпопулярніший серед українців інструмент боротьби із знеціненням.

Знаючи, для чого потрібна інфляція і як компенсувати її вплив на наші фінанси, ви зможете зробити управління грошима більш ефективним.